Щоранку з хлоп’ятами Шарик
До школи ходив – не лінився.
Дає йому Толя букварик:
Чи ти хоч читати навчився?
А пес тільки кліпає оком,
Розгублено зирка довкола.
Виходить, даремно два роки
Ти, Шарику, бігав до школи!
- Наступний вірш → Петро Ребро – Дивні штани
- Попередній вірш → Петро Ребро – Андрійків рак