— Ой мамо! — лепече хлоп’ятко,
Роззявивши рота від подиву. —
Ти віриш, сказав мені татко,
Що всі ми від мавпи походимо!
— Від мавпи!? — ледь чутно шепоче
Матуся, зробившись аж синьою. —
Ось чом він знайомить не хоче
Мене із своєю родиною!
- Наступний вірш → Петро Ребро – Водій-лихач
- Попередній вірш → Петро Ребро – Глібова травма
(Оцінок ще немає)