Примазавсь на будові Омелян
(А руки загребущі в Омеляна).
Сяк-так трудивсь, бо мав він інший план
І кредо: “Цуп, якщо лежить погано!”
Все тяг додому — кахлі, дошку, цвях —
І мав завжди він копійчину свіжу.
Якось гранітну брилу він потяг
І підірвавсь — нажив сердега грижу.
Ото злодюзі кара отака!
Скажіть це Омелянові в обличчя,
Бо він і досі нюні розпуска,
Що це у нього травма “виробнича”!
