У садку – це видно і на віддалі –
Скрізь плоди проміняться-блищать,
А Мишко все скаржиться сусідові.
Що, мовляв, немає чим вгощать.
Каже він: – Повір мені, та я б.
Лука. Дав тобі і їсти й про запас.
Тільки ані груші, ані яблука
Цього літа не вродили в нас.
Не вродили зовсім. Аніскілечки.
Навіть я шукати не берусь.
Тут зірвалось яблучко із гілочки
Та по лобі скупердягу – хрусь!
