Юнак питав у курені
У козарлюги престарого:
— Щоб бути мудрим, що мені
Робити радите для цього?
Той посміхнувся (о дитя!)
Й спливла з лиця його похмурість:
— Для цього мусиш все життя
Свою приховувати дурість.
- Наступний вірш → Петро Ребро – Юшка з нічого
- Попередній вірш → Петро Ребро – Як козак розважив пана
(Оцінок ще немає)