Коли він рихтувавсь в останню путь,
То заспокоював: — Не плачте, люди,
В могилі, звісно, пива не дадуть,
Зате ж там, може,
й зошитів не буде!
- Наступний вірш → Петро Ребро – Залізне алібі
- Попередній вірш → Петро Ребро – Застольне
(Оцінок ще немає)