Вірші класиків > Петро Ребро: Вірші > Петро Ребро – Замучений мовник

Петро Ребро – Замучений мовник: Вірш

Коли він рихтувавсь в останню путь,
То заспокоював: — Не плачте, люди,
В могилі, звісно, пива не дадуть,
Зате ж там, може,
й зошитів не буде!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Петро Ребро
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Петро Ребро – Замучений мовник":

Читати схожі вірші:

  1. Петро Ребро – Стиляга
  2. Петро Ребро – П’яниця
  3. Петро Ребро – Інвалід
  4. Петро Ребро – Плітка
  5. Петро Ребро – Нахаба
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Петро Ребро – Замучений мовник: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.