Петро Ребро – Золота ціна: Вірш

Здибав пан десь козака
I питає строго:
— Скільки б дав за вояка?
Грізного такого?

Той поглянув, покректав
(Затаїв пан подих),
Ні сказав, як відрубав:
Рівно сотню злотих!

Тут як визвіриться пан:
— Що за хлопські жарти!
На мені один жупан
Сотні злотих вартий!

А козак:
— Кричать чого?
Бо в даному разі
Саме, пане, я його
Й маю на увазі!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Петро Ребро – Золота ціна":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Петро Ребро – Золота ціна: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.