Вірші класиків > Петро Скунць: Вірші > Петро Скунць – Друзям

Петро Скунць – Друзям: Вірш

Даремне ревно нищите мене.
На цій Землі – усі ми діти смерті.
Мене також ця чаша не мине.
То не вбивайте, дайте просто вмерти.
Боя ні з ким не стану на війну.
Як і не буду в когось на причалі.
Я ще сяйну, я ще колись сяйну
у чорнім небі вашої печалі.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Петро Скунць
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Петро Скунць – Друзям":

Читати схожі вірші:

  1. Петро Скунць – Один
  2. Петро Скунць – Самота
  3. Петро Скунць – Батько флояри
  4. Петро Скунць – Пам’яті Олеся Гончара
  5. Петро Скунць – Для пісні
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Петро Скунць – Друзям: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.