…Моя Вкраїна в мене у крові!
Вона живе у смутку і надії,
вона ридає в кожній удові,
вона у кожній матері радіє!
Все найрідніше в неї перейму:
і мисль Тараса, й голос непокори…
Якщо планету вище підійму –
Вкраїна стане точкою опори…
- Наступний вірш → Петро Скунць – Верховинська ідилія
- Попередній вірш → Петро Скунць – Тарас
(Оцінок ще немає)