Хильнімо й ми, брати-поети!
Ачей віддати гроші вдасться,
лишень черкнімо у газети,
що захмеліли ми від щастя.
Бо в нас і рівність, і достаток!
Збратались мудрий і бездумний.
розумний п’є –
щоб дурнем стати,
і дурень п’є –
бо п’є розумний.
- Наступний вірш → Микола Данько – Мово Дніпра, і Карпат, і Великого Степу
- Попередній вірш → Петро Скунць – Неестетичне