Петро Сингаївський – Липень: Вірш

1

Липень липовий цвіт
Нахилив до воріт,
Каже: — Чуєте, люди,
Кличу бджіл звідусюди:
Цілий рік кожна хата
Буде медом багата.
А ще в мене доволі
Є роботи і в полі.
Треба йти подивиться,
Як там жито й пшениця:
Чи достигли вже гарно,
Чи працюєм не марно…

2

Кожна липа, ніби вулик,
Пахне медом і гуде.
Звірина й птахи почули,
Що Пилипко в гай іде.
І Пилипка просить гай:
«Щось веселе нам заграй!»
Як почав хлопець грати,
Всі пішли танцювати:
І вовки, і лисиці,
І зайці, і куниці,
І найменше пташа
У танок поспіша!
Танцювали, співали,
Скрипаля вихваляли.
За таку насолоду
Скрипалю в нагороду
Прикотив у ту ж мить
Діжку меду ведмідь.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Петро Сингаївський – Липень":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Петро Сингаївський – Липень: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.