Петро Сингаївський – Каченята: Вірш

По вишневому садку,
По стежині, в холодку
Аж до броду-переброду
Каченята йшли по воду.

Научала качка-мати:
— Буду хліб я учиняти,
Тож підіть до річки,
Принесіть водички.

От ідуть назад манюні,
Хоч поплавать хочеться,
Та несуть води мамуні,
А відеречка повнюні —
Через край хлюпочеться.

Каже мати: — Молодці!
Буде й хліб вам і млинці!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Петро Сингаївський – Каченята":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Петро Сингаївський – Каченята: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.