Петро Сингаївський – Сирий пиріг: Вірш

Сів метелик на слона
І поїхав до млина.

Повертались навпрошки
І везли мішок муки.

Переходили ріку,
Намочили в ній муку.

Кажуть: «Вийдем на лужок
І замісим пиріжок.

Ждати довго не прийдеться —
Він на сонечку спечеться…»

Замісили вдвох пиріг
І поклали на моріг.

Ждуть і ждуть… Надходить осінь,
А пиріг сирий і досі.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Петро Сингаївський – Сирий пиріг":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Петро Сингаївський – Сирий пиріг: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.