Петро Сингаївський – Зірка: Вірш

Ось і вечір. Потемніло.
На кущах туман повис.
Бачу: зірка небосхилом
Покотилася униз.

Певне, десь вона за гаєм В
пала в трави, у росу.
Вранці зірку відшукаю
І додому принесу!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Петро Сингаївський – Зірка":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Петро Сингаївський – Зірка: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.