Пішов дід по гриби: Вірш

Пішов дід по гриби,
Баба – по суниці,
Заросив дід штани,
А баба спідницю.

Ой, бабусю, бабусенько,
Ти заросилася,
Пішла би ти на лотоки
Та й викупалася.

Пішла баба на лотоки,
А вода прибула,
Ненароком посковзнулась
Та й в воду пірнула.

Іде дід через міст
Та й в долоні плеще,
Слава богу, втопилася,
Возьму собі кращу.

А дід довго не журився,
Чистенько побрився,
Пішов собі на село,
З дівков оженився.

Іде дід з весіллям,
А музика ріже,
Поглядає на лотоки –
Баба з води лізе.

Чи ти, діду, одурів,
Чи ти, діду, спився,
Що я пішла купатися,
А ти оженився?

Тобі, бабко старесенька,
Не тра чоловіка,
А я собі з молодов
Та й доточу віка.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Пішов дід по гриби":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Пішов дід по гриби: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.