То був могутній духом чоловік.
Він знав:
Ніхто поміж людей за вік
Небесну блискавку іще до рук не брав,-
I вирушив у степ до грозових заграв.
Його знайшли убитим на ріллі.
Як поховали –
З горбика в імлі
Майнула блискавка.
Він випустив її
З могили у міжзоряні краї.
Навіщо мертвому той грозовий вогонь…
Але ж він брав його у лещата долонь.
- Наступний вірш → Платон Воронько – А сонце ще стояло проти скелі
- Попередній вірш → Платон Воронько – Мати внесе околоту
(Оцінок ще немає)