Платон Воронько – Це вже ніч: Вірш

Це вже ніч?
Та ні, іще не ніч.
Ще сонця слід багрянить виднокруг,
Ще сизі ластівки черкають Ворскли пруг,
На Вовчім у шибках – ні каганців, ні свіч…
Іще не ніч.

Ще видно, як в дійниці обручній
Скипають бульбашки на теплім шумовинні,
Ще мати знову дістає зі скрині
Ту хустку, що як молодість на ній,
Іще дідусь не погукав на піч
Мене, малого, доказати казку.

Денікінці червоного Тараску
Ведуть у яр на розстріл.
Це вже ніч.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Платон Воронько – Це вже ніч":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Платон Воронько – Це вже ніч: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.