Вийду ніччю до води –
Ой, Дунай-ріка,
Ой, поля мої, сади –
Юність гомінка.
Я нічого не втаю
В серці молодім.
Первоцвітами в маю
Заквітчаю дім.
Замету тобі стежки
І поллю з відра,
Як ітимеш від ріки
До мого двора.
Тільки, любий, щоб навік,
Тільки назавжди.
Подивись, який потік
Синьої води.
І любов моя така, –
Бережи її.
Ой, шумить Дунай-ріка,
Як літа мої.
