Я умилась з милом,
Прилягла на килим,
І моя голівка
Між квіток — мов квітка,
Як ота найкраща,
Що квітчає килим.
А Банько — ледащо —
Не миється з милом.
І тому голівка
В нього як долівка.
- Наступний вірш → Платон Воронько – Полотно
- Попередній вірш → Платон Воронько – Не будь козою
(Оцінок ще немає)