Платон Воронько – Гуцулка вишила стебло: Вірш

Гуцулка вишила стебло
Зеленолисте, квітку
І щедре сонячне тепло,
Бо вишивала влітку.

Як можна вишити тепло
Ласкаве, та невидне?
Не знаю як.
Воно було
Багряне та блакитне.

Коли приклав живе тепло
Із квіткою до рани,
Блакитного вже не було,–
А крізь багрянь – багряне.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Платон Воронько – Гуцулка вишила стебло":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Платон Воронько – Гуцулка вишила стебло: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.