Вірші класиків > Платон Воронько: Вірші > Платон Воронько – Коли сонце, велике, багряне

Платон Воронько – Коли сонце, велике, багряне: Вірш

Коли сонце, велике, багряне,
Робить перший свій крок по землі,
Ти виходиш, тамуючи рани,
На роботу у місті, в селі.
На посіви ідеш,
На обжинки,
Вчиш труду покоління нове.
Йдеш –
Немає для тебе зупинки,
Товариство моє фронтове.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Платон Воронько
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Платон Воронько – Коли сонце, велике, багряне":

Читати схожі вірші:

  1. Платон Воронько – Раннє сонце, наче паляниця
  2. Платон Воронько – Осениця – не гучні обжинки
  3. Платон Воронько – В небі, в морі сяють зорі
  4. Платон Воронько – Я люблю
  5. Платон Воронько – День осінній згорів і погас
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Платон Воронько – Коли сонце, велике, багряне: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.