Коли сонце, велике, багряне,
Робить перший свій крок по землі,
Ти виходиш, тамуючи рани,
На роботу у місті, в селі.
На посіви ідеш,
На обжинки,
Вчиш труду покоління нове.
Йдеш –
Немає для тебе зупинки,
Товариство моє фронтове.
- Наступний вірш → Платон Воронько – День осінній згорів і погас
- Попередній вірш → Платон Воронько – Ким ти зріс
(Оцінок ще немає)