Платон Воронько – Квіти люблять бджіл: Вірш

Квіти люблять бджіл,
Бджоли квіти люблять.
Безліч міст і сіл
Немовлят голублять.
Геть по всій землі:
– Люленьки-люлі.

В час негоди мак
В пурпурну пелюстку
Просльозився так…
Так, як мати в хустку,
В хустку з полотна,
Бо іде війна.

Ні квіток, ні бджіл –
Мідяні джмелі.
Лиш на сотню сіл,
Сховане під піл:
– Люленьки-люлі,–
Наче з-під землі.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Платон Воронько – Квіти люблять бджіл":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Платон Воронько – Квіти люблять бджіл: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.