Ким ти зріс – чи явором, чи буком,
Може, кленом з зіркою на шапці,
Друже мій, похований за Бугом
Разом з кулеметом у тачанці?
Бомба з неба… Прилетіли коні,
Зранені осколками, і впали.
Корчились тумани в оболоні,
Ми нічого в коней не питали.
А вони заплакали криваво
І померли. Що вже їм казати.
Тамували урвище отави.
Зойкнули салютом автомати.
Рідколіссям заквітчались луки.
Коники у золотому танці.
Ким ти зріс тут – явором чи буком,
Може, кленом з зіркою на шапці?
