Неначе пас на паровій машині,
Летить шосе, гойдається в очах.
Зненацька – стоп!..
За трасою в шипшині
Розлігся Час,
Провітрився, прочах
І задрімав.
Наснились дні минулі:
Незаймані степи – безмежна брагодать.
Давно вже одкувалися зозулі,
Лелеки й лебеді у теплий край летять.
0 господи, яка блаженна тиша!..
1 стрепенувсь:
– Хіба поспиш тепер! –
Знов рушив пас, мільйони шин колише,
Несе на барикади НТР.
- Наступний вірш → Богдан Ступка – Не закохуйся в обличчя
- Попередній вірш → Євген Гуцало – Зірка
(Оцінок ще немає)