Платон Воронько – Ніч шептала перешерхлими губами: Вірш

Три танкиста,
Три веселих друга –
Экипаж машины боевой.

Солдатська пісня

Ніч шептала перешерхлими губами:
«Ой чого ж так гірко-димно у байрачині?»
Нахилялась в поцілунках над лобами
Трійки діток, що фашистом будуть страчені.

Як стягали із броньової колиски,
Сорочки геть обірвали з тіл обпечених,
А допік їх парабелум вогнеблисками.
Зійдуть зорі на могильних поперечинах.

Ніч убивців проклинала хуртовиною,
Загортала мертвих діток в сніжний ватяник.
Затужила, мов причинна, під калиною:
«З чим прийду я до порогів рідних матінок?..»

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Платон Воронько – Ніч шептала перешерхлими губами":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Платон Воронько – Ніч шептала перешерхлими губами: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.