Платон Воронько – Перший сніг: Вірш

Голуби злетілися біленькі, –
Мабуть хтось їм хліба накришив.
То вночі пройшов сніжок легенький
І усе довкіл запорошив…
То вночі пройшов сніжок легенький
І усе довкіл запорошив…

Не спурхне сніжок цей голубами,
Як весіннє сонце припече, –
Він струмком зів’ється між горбами
І в далеке море утече…
Він струмком зів’ється між горбами
І в далеке море утече…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Платон Воронько – Перший сніг":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Платон Воронько – Перший сніг: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.