Платон Воронько – Пісня дружби: Вірш

Драгі другарі!
Драгі другарі!
Нашим народам
Довіку у парі
Жити, творити
Омріяний світ.
Драгі другарі,
Я шлю вам привіт!

Знаю я вашу
Чудесну країну –
Доли дунайські,
Шумливу планину.
Посмішку ніжну
Болгарок, болгар
Виніс я в серці,
Як радісний дар.

Де б не почув я
Імення Софія,
Завжди спливає
Улюблена мрія.
Ніби в Софії
Знаходжуся я,
Так полюбилась ти,
Сестро моя.

Йду по Вкраїні
В морях урожаю –
Пахнуть троянди
Болгарського краю,
Гляну на небо –
І небо, як там.
І знов говорю я
Сусідам-братам:

Драгі другарі!
Драгі другарі!
Нашим народам
Довіку у парі
Жити на щастя
Нових поколінь.
Драгі другарі,
Я шлю вам уклін,
Доземний уклін!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Платон Воронько – Пісня дружби":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Платон Воронько – Пісня дружби: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.