Платон Воронько – Полісся: Вірш

Полісся. Праліс твані обступили.
Загін вернувся з рейду і упав.
Болотяні каганчики купав
Дбайливо промені уранці засвітили.

А хлопці спали, набували сили,
Всяк пень собі під голову поклав.
До Сновидовичів, у тихий листоплав,
Фашисти бронепоїзд підкотили.

Удар з гармат, неначе землетрус.
А хлопці спали за бронею бору,
По шию кожен в теплу глицю вгруз.

Ковпак лайнувсь у сні, натяг картуз.
Одстрілювався тільки чорногуз
Двоствольним дзьобом, шию звівши вгору.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Платон Воронько – Полісся":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Платон Воронько – Полісся: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.