Сніг наткав полотна
Аж від лісу до вікна.
І сміється,
Задасться:
Ось так ширина!
А із того полотна,
Що від лісу до вікна,
Не пошиєш і спіднички.
Сніг того не зна.
- Наступний вірш → Платон Воронько – Ялиня
- Попередній вірш → Платон Воронько – Сніжна зіронька горить
(Оцінок ще немає)