Платон Воронько – Про снігура: Вірш

Я спіймав у сітку
Снігура,
Посадив у клітку
З ятера.

Їсти він не хоче
Хліба і квасолі,
Ніби каже: «Хлопче,
Випусти на волю».

Відчинив я клітку
З ятера,
Випустив на вітку
Снігура.

Він гукнув на клени
Дочок-снігурят,
Цілий день про мене
Щебетав підряд.

Як відкрив я клітку
З ятера
Й випустив на вітку
Снігура.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Платон Воронько – Про снігура":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Платон Воронько – Про снігура: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.