Старий гуцуле, ось мій кріс,
Мені вже зайвий він…
Бери мій кріс, сідай на віз
І їдь мерщій в загін.
Знайдеш найстрашого у нас,
Що сива борода,
Скажи, що виконав наказ
Розвідник Лобода.
Скажи: канони на горі,
Гостинець під вогнем.
Всю ніч мигають ліхтарі,
А стежка на Черем…
Поки що вільна. Хай ідуть –
Там скрізь густий полин.
Скажи, нехай мене не ждуть
Додому на Волинь.
