Вірші класиків > Платон Воронько: Вірші > Платон Воронько – А сонце ще стояло проти скелі

Платон Воронько – А сонце ще стояло проти скелі: Вірш

А сонце ще стояло проти скелі,
Мов думало: чи далі йти донизу,
Чи серед вересу, на моховій постелі,
Росою окропить свою багряну ризу?
Подумало й пішло, лишило спогадання
Про щасну таїну у вересовім цвіті.
Зі скелі сонце потім, в кожнім літі,
Мені всміхалося:
– Примарні сподівання.
Таке дарується людині раз на світі.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Платон Воронько
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Платон Воронько – А сонце ще стояло проти скелі":

Читати схожі вірші:

  1. Платон Воронько – Стояло літнє місячне безвітря
  2. Платон Воронько – Сонце сходило за гуком
  3. Платон Воронько – Сонце вечірнє в пухнастій хмарині
  4. Платон Воронько – Раннє сонце, наче паляниця
  5. Платон Воронько – Коли сонце, велике, багряне
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Платон Воронько – А сонце ще стояло проти скелі: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.