У гаю заламана калина,
На лугах потоптана трава.
З ким ти ходиш тут, моя Галино?
Хто дівоче серце зігріва?
Хто дівоче серце зігріва, зігріва?
— Я сама калину заламала,
На луги виходила сама.
Все кохання вірного шукала,
Бо без нього радості нема,
Бо без нього радості нема…
Ой, нема!
Я ходила бродом-перебродом
По стежках, де жевріє роса.
Про любов співали тихі води,
У росі цвіла твоя краса,
У росі цвіла твоя краса, краса…
Коли любиш, будь завжди зі мною,
Коли ні — забудь мої слова.
Хай цвіте калина під горою,
Хай росте незаймана трава,
Хай росте незаймана трава. Гей!