Вірші класиків > Платон Воронько: Вірші > Платон Воронько – Я люблю

Платон Воронько – Я люблю: Вірш

Я люблю ці степи неозорі,
Де безмежна, ясна далина,
Де у росах купаються зорі
І пісні окриляє луна.

Я люблю це розгорнуте небо,
Що хмарки голубині несе,
Але жити не можу без тебе,
Бо тебе я люблю над усе.

Я чекаю, шукаю щоночі,
У степу, у зеленім гаю,
Твої ніжні усміхнені очі,
Я їх в зорях нічних пізнаю.

Підійди, пригорну, поцілую,
Підем разом по рідних степах,
Бо про тебе, любов молодую,
Кожен колос шепоче в снопах.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Платон Воронько
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Платон Воронько – Я люблю":

Читати схожі вірші:

  1. Платон Воронько – Оленка маленька
  2. Платон Воронько – Як і в нас на Україні
  3. Олександр Олесь – Люблю! Як в перший раз люблю
  4. Платон Воронько – Гра у сніжки
  5. Платон Воронько – Зелене місто
Залишити відповідь

Читати вірш поета Платон Воронько – Я люблю: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.