на кожного з нас завтра жде розп’яття
вагання — зайві: лиш туди цей шлях веде
штовхають вгору і вперед нащадки
хто засудив? — питання неістотне
в долоні — ржавий цвях тупий спис — під ребром
чи з оцтом до хреста колись приступиш?
- Наступний вірш → Роман Бабовал – спросоння пані я торкнувся
- Попередній вірш → Роман Бабовал – півень тричі вже запіяв
(Оцінок ще немає)
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші