чуєш як земля гуде позаду
як земля розколюється під стопою
велетнів що нас наздоганяють?
роздоріжжя тріскають — паломники конають
скорені розсипавши з дірявих гаманців
зайві молитви хрести хрустять над
наглим урвищем що викроїлося між нами
(чи існує нині ще невсталена твоя хатина?)
перед нами землетрус від неба відокремив
землю і ніхто не знає вже куди тікати.
- Наступний вірш → Анна Багряна – Цей поцілунок – поза святістю
- Попередній вірш → Роман Бабовал – в кожнім дзеркалі я причаївся
(Оцінок ще немає)
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші