Хотіла м’ячика — я вирвав своє серце,
Колола в ноги рінь — я в душу постелив.
Побігала,
Погралася,
Покинула,
Пішла…
І не оглянулась, як сонце на добраніч.
І не всміхнулася, як зірка до води.
Блукаю я,
Шукаю я —
Ні серця, ні душі.
- Наступний вірш → Роман Купчинський – Коханий, чуєш
- Попередній вірш → Роман Купчинський – Вечір (Ніч квочкою сідає)
(Оцінок ще немає)