Десь там, за горами, всміхнені обрії,
Десь там, за горами, даль золота.
Жду — не діждуся я вістоньки доброї.
Хмари, сльота…
Десь там, за горами, ручки залюблені
Шовком мережають хустку комусь.
Мряки розсіяні, мрії розгублені.
Жду, не діждусь…
- Наступний вірш → Роман Купчинський – У гостину
- Попередній вірш → Роман Купчинський – Мені не жаль
(Оцінок ще немає)