Червоне море, чорний берег,
І небо — непорушна сталь,
Куди не глянь — розбиті двері
І тінь розп’ятого Христа.
На досвітках — іржаві роси,
Солоні ріки і стави,
Безпутній вітер полем носить
Мички пожовклої трави.
Людино, де ти? — тихо всюди.
Великий Боже — навіть звір?!
Бездонний смуток світом блудить
І сонно кліпає простір…
