Пісня
Розігнала доля нас по світі,
Як той вітер листя восени,
Не дала нам ані дня радіти,
Не дала нам сонця, ні весни.
Коротаєм вік свій на чужині
І скриваєм наш сердечний біль,
Гей повій же вітре з України,
Принеси нам запах рідних піль.
Ой ти доле, нещаслива доле,
Не зупинить цього вітру час,
Зашумить ще українське поле
І Великдень прийде ще для нас.
