Не раз я був на возі і під возом
І їв хліби з усякої печі,
Я пізнаю, що серце, а що розум,
Що голуби, що круки, що сичі.
Ніщо мене на світі не дивує,
Ні глупота, ні підлість, ані злість,
Свідомий я: протестувати всує,
Коли десь, хтось добро громадське їсть.
І знаю я: нате живу між вами,
Щоб свій талант віддати до послуг,
Не для людей, що слова ждуть, як мами,
А для акул, бандитів і злодюг.
