Вечоріє, сірі тіні
Лізуть в хату крізь вікно
І лягають попід стіни
Уводно.
Вечоріє. Налітають
Рої скорбних дум
І на серце насилають
Дивний сум.
- Наступний вірш → Роман Купчинський – По полі вітер листя гонить
- Попередній вірш → Роман Купчинський – 1913-го літа
(Оцінок ще немає)