Роман Купчинський – Засумуй, трембіто: Вірш

Засумуй, трембіто,
Та (й) по всему світу,
Що зів’яло галичанам
Сорок тисяч цвіту.

Засумуй, трембіто,
Та (й) на всі Карпати,
Щоб не ждали сина з войни
Ні отець, ні мати.

Засумуй, трембіто,
На всю полонину,
Де покинув кожен стрілець
Молоду дівчину.

Засумуй, трембіто,
Та (й) на все Поділля,
Щоб не ждала дівчинонька
Хлопця на весілля.

Засумуй, трембіто,
Та (й) на всі долини,
Не побачить козаченько
Любої дівчини.

Засумуй, трембіто,
На всю Україну,
Не здобувши щастя й волю
Він в бою загинув.

Засумуй, трембіто,
Що галицька сила
Та від Збруча по Славуту
Трупом застелила.*

_________________________________

* Варіанти:
1) Поле трупом вкрила;
2) Трупом землю вкрила;

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Роман Купчинський – Засумуй, трембіто":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Роман Купчинський – Засумуй, трембіто: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.