Темна нічка гори вкрила,
Полонину всю залила,
А в ній постать сніжно-біла,
Гуцул Ксеню в ній впізнав.
Гуцулко Ксеню,
Я тобі на трембіті
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про любов.
Пролетіло жарке літо,
Гуцул іншу любить скрито,
А гуцулку синьооку
В ніч останню він проща.
Гуцулко Ксеню,
Я тобі на трембіті
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про свій жаль.
Черемошу грали хвилі,
Сумували очі сині,
Тільки вітер на соснині
Сумну пісню завивав.
Душа страждає,
Звук трембіти лунає,
А що серце кохає,
Бо гаряче, мов жар.


“А що серце кохає,
То гаряче мов жар.”
Думаю, що так правильніше.
Подумаймо…
У нас все-таки написано правильно, згідно друкованому виданню.