Не цурайтесь мови – мови тата й мами,
Мови діда й баби, предків наших всіх.
Бо її цуратись – сором непошани,
Бо її цуратись – перед Богом гріх!
На землі народів Бог створив багато
І подарував їм скарб усяких мов,
А у кожну мову, гарну і багату,
Вклав Cвою небесну ніжність і любов.
Всі народи світу – то Господні діти,
Всіх народів мови – то Господній дар,
Але мова мами – найрідніша в світі,
В ній є все: і святість, і краса, і чар.
- Наступний вірш → Варвара Гринько – Рідна мова
- Попередній вірш → Роман Завадович – Спасибі любій мамі
(Оцінок ще немає)