Як Лесь мав чотири рочки,
Все простоював в вікні:
Діти в школу йшли рядочком,
А маленький Лесик – ні!
“Мамо, матінко моя,
А коли ж піду і я?”
П’ятий рік минув поволі,
Знов прийшли осінні дні,
Знову діти вчаться в школі,
А маленький Лесик – ні!
“Мамо, матінко моя,
А коли ж піду і я?”
Та як шість минуло рочків,
Мов змінився світ увесь:
Діти в школу йдуть рядочком,
Серед них — великий Лесь!
“Мамо, матінко моя,
Гляньте лиш – школярик я!”
