Аби в твої вуста – та й правда…
я б зосередився на них.
Вони – твоя кози́рна карта
у грі, де мій затято вдих.
Чим більше ці вуста цілуєш,
чим солодше милуєш їх,
тим швидше зрадженим ти будеш,
тим віритимеш довше в них.
Переступивши забобони,
я склав усе своє майно
до ніг прекрасної горгони –
і обманувся все одно.
Взамін я маю дуже мало –
ні слова правди і тебе,
у кого кожна лжа – це жало
твого великого цабе.
Однак, тебе любити варто
за присмак ба́йок чарівни́х.
Аби в твої вуста та й правда… –
я б не образився на них.
