Ти витягуєш з мене по слову,
тільки я не скажу, чи люблю.
Розцілую безмежно й безмовно
і в спокійних обіймах присплю.
Хай признаюсь колись випадково,
хай на ранок покаюся знов:
“Я кохаю тебе, безумовно, –
не пильнуючи жодних умов!”
Приспів:
Безумовно! Я кохаю тебе!
Безумовно!
І тоді, і тепер! Безумовно!
Ти – мій сумнів сумний;
рай небесний і морок земний!
Безумовно! Я прощаю тобі!
Безумовно!
І тепер, і тоді! Безумовно!
Ти мій сумнів земний
і спокусник небесно-сумний.
Кожен день – це народження наше;
це змагання на смерть, на життя;
це коханням наповнена чаша:
надіп’є́ш – і п’янітиму я.
Кожна ніч – то до щастя дорога
і тривога без жодних причин,
це натхненна твоя допомога
і розлука, хоч плач, хоч кричи!
Приспів.
Речитатив (дует):
Він: Ти прощаєш мені? Вона: Безумовно.
Він: І тепер, і тоді? Вона: Безумовно…
Він: І тоді, і тепер? Вона: Безумовно.
Він: Я кохаю тебе. Вона: Я кохаю тебе
Він: Безумовно? Вона: Безумовно.
Приспів.
