Був колись і я байдужим.
Був і я колись бездушним.
Грався у жорстокі ігри
і в боргу не залишався.
Завжди нехтував любов’ю
в бійках з лайкою і кров’ю.
І ніхто не знав, що з тих я,
хто в богиню закохався.
Приспів:
Богине ночі,
я знову хочу
шалених мандрів
дикого кохання.
Богине ночі,
солодкий злочин –
загинути з тобою
до світання.
Серце підняло́сь, як сонце,
до богині у полон цей.
Ти мене благословляєш
знову й знову в дальню путь.
З рук твоїх я їм охоче.
З вуст приємних п’ю щоночі.
Дивним шляхом відкриваєш
ти для мене вищу суть.
Приспів.
Речитатив:
І коли ти зодягнешся в ніч золоту, –
я не зможу один попід місяцем спати.
Я тебе роздягну, я тебе розплету,
темнокоса богине,
праока Ґекато!
