Падає стеля згори.
Знизу тисне підлога.
Ти – говори, говори.
Нам залишилось недовго…
Спертість повітряних мас.
Юрми потворних масок.
Місто. Країна. Час.
Я, ще щасливий сучасник
Тихий охайний Марсель.
Мрії про мандри французькі.
Пам’ять жене карусель.
Коло по колу – дзуськи!
Горе ввімкнуло комбайн.
Косить людей на асфальті.
Гинуть мільйони тайн.
Шанс – серед моря, на Мальті.
